розділювач

розділювач
-а, ч.
1) Те саме, що роздільник.
2) У системах обробки інформації – один або декілька знаків, якими позначають початок або кінець послідовності знаків.
3) У мовах програмування – символ, що розподіляє складові операторів та виразів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "розділювач" в других словарях:

  • розділювач — іменник чоловічого роду, істота прилад …   Орфографічний словник української мови

  • крапка — и, ж. 1) Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. 2) Графічний знак (.) як умовне позначення чого небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). 3) грам. Розділовий знак, яким позначають на письмі кінець… …   Український тлумачний словник

  • роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки

  • 23.100.50 — Елементи системи регулювання ГОСТ 2.781 96 ЕСКД. Обозначения условные графические. Аппараты гидравлические и пневматические, устройства управления и приборы контрольно измерительные. Взамен ГОСТ 2.781 68 ГОСТ 14063 68 Гидроаппаратура и… …   Покажчик національних стандартів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»